Звичка подібна мотузці – ми
в’єм її день за днем, по одній пасмині, і, врешті-решт, у нас не вистачає сил
розірвати її.
Хорас
Манн
Всі батьки знають про виняткову користь книг для
дитячого розвитку: вони вчать новому, розширюють кругозір, розвивають уяву.
Поки малюк ще не вміє читати самостійно, завдання дорослих – познайомити його з
книгою і прищепити любов до читання. Прекрасною традицією в більшості сімей
стає спільне читання книг перед сном.
Адже читання книги містить у собі певний сакрум,
маленька дитина очікує цього, як важливої у її житті події. Книжка в ранньому
дитинстві – це контакт з матір’ю, який дає глибоке відчуття захищеності та
співбуття.
Особливо важливо, що в цей час мама (тато, бабуся, дідусь) – по-справжньому, нероздільно належить дитині. А ще дуже важливо, що це відчуття – захищеності, радості – зберігається і в більш дорослому, і навіть у зовсім дорослому віці: читаючи книгу, ти ніби не зовсім сам. Ані кіно, ані телебачення не можуть замінити книгу.
Коли краще починати?
Читати вголос можна (і потрібно) навіть малючку,
не обмежуючи спілкування сюсюканням і агуканням. Голосові казки і аудіокниги не
замінять ласкавий мамин голос своїм механічними виконанням. Для малюка будуть
цікаві найпростіші казки, віршики, пісеньки. І нехай дитина ще не розуміє зміст
прочитаного, але вона вже буде радіти маминій мові, вивчати вираз обличчя,
міміку, зміну тембру і з задоволенням приєднається до неї емоційно. Цей
глибокий душевний контакт несе в собі
взаєморозуміння батьків і малюка на довгі роки.
Ближче до року дитина сама вже здатна тримати
книгу, показувати пальчиком на картинки.
Читати краще перед нічним сном при м`якому
освітленні. Добре підійдуть для цієї мети народні казки, дитячі вірші. Не
обов`язково читати кожен раз нову казку, часто малюки дуже люблять повтори,
завдяки яким вони і самі можуть вивчити улюблені казки напам`ять.
Для діток двох-трьох років можна взяти короткі
історії, написані простими реченнями, з повторами і римами. Ідеально підходять
«Курочка Ряба», «Колобок», «Теремок», «Ріпка». Для дошкільнят потрібні казки
або історії достовірніше, з зав`язкою, сюжетною лінією, розв`язкою. До чотирьох
років у малюка розвивається уява, і читання стає особливо важливим в його
житті. Нехай відважні лицарі і вірні друзі допоможуть малюкові стати справжньою
людиною.
Якщо до п`яти років у малюка немає звички слухати читання - це дуже погано, тому що це найкращий спосіб вивчення рідної мови. В такому випадку після семи років може розвинутися «синдром Мауглі», в подальшому, дитині буде важко повністю освоїти свою рідну мову і як наслідок цього, важко соціалізуватися. Уже до шкільного віку потрібно отримати задатки критичного мислення, усвідомлювати події, що відбуваються, висловлювати свої враження та думки. Саме читання допомагає впоратися з труднощами.
Чому краще читати «на ніч»?
По-перше, вечірнє читання - це частина ритуалу
засинання. Нехай малюк сам вибирає собі книгу, нехай читання буде тільки в
радість.
По-друге, вечір - це час, коли вся сім`я проводить
разом, час роздумів. Як добре і спокійно слухати мамин або татів голос,
притулившись бочком. Скільки цікавого можна дізнатися!
Як привчити малюка до читання?
- Якщо дитина бачить своїх батьків з
книгами, які читають з явним інтересом, то і він сам може «заразитися»
читанням.
- Потрібно частіше читати дитині вголос з
самого раннього віку.
- Купувати якісні і барвисті книги, невимушено
залишати книги у полі зору‘ малюка.
- Заохочувати бажання дитини самій вибрати
книгу або журнал.
- Збирати разом з дитиною домашню
бібліотеку.
- Дарувати книги разом з тими речами, про
які написано в книзі (наприклад, з фігурками піратів або підзорною трубою -
книгу про піратів).
- Розповідати дитині про свої улюблені
книги.
- І, звичайно ж, читати перед сном.
Важко точно визначити, коли починається вплив
дитячої бібліотеки на читання в сім’ї. Чи тоді, коли поріг книгозбірні
переступає малюк у супроводі мами, тата, бабусі або дідуся, чи тоді, як колишні
читачі, що бігали до бібліотеки, подорослішали і, одружившись, самі готуються
стати батьками. Якщо читають батьки, читатимуть і діти. Це аксіома. І в цьому
коловороті – книга, читання, навчання, виховання, бібліотека чітко бачить своє
місце поряд з родиною і школою. Делікатно спрямувати батьків у русло
сімейного читання, тактовно
запропонувати послуги бібліотеки, ненав’язливо запросити до участі в спільних
заходах, вчасно поінформувати про літературу, що допоможе вирішити проблеми в
навчанні і вихованні дітей – ось в чому бачать бібліотекарі-професіонали своє
завдання.
Заборони гаджетів, комп'ютерів та іншого не зробить ваше чадо книгоманом. Дитина повинна любити читати, бачити користь від цього, відчувати власну зацікавленість процесом. Тоді примус стане неактуальним - задовлення від гортання сторінок (паперових чи то-пак електронних) буде. І буде результат. На все життя.
